«СОФІЙКА»
У Софійченій руці
Кольорові олівці
Дивні, з гострими носами,
Враз стають чарівниками
Жовтий лиш вона візьме –
Сонце в небі осяйне,
Ну а синій; і в цю ж мить –
Небо, синяя блакить
А зелений, зрозуміло,
Вималює луг уміло
Й червоненькі, рожевенькі
Польові квітки дрібненькі.
Чарівні не олівці
У Софійченій руці –
Це Софійка молодець
Вміло водить олівець.
Чап-чалапи із
болота ,
Вийшла Жаба
криворота,
Тай на
сірий камінь сіла,
Заспівала як
уміла.
Ноту витягнути
хоче,
Але що це?
Щось клекоче!
Замість
співу- кваки-кваки,
Чи поможуть
неба знаки?
Соловейко тут
наспів,
Зупинив жабиний
спів:
-Не зірковий
голос твій
І співати
більш не смій!
Замість оплесків
і сцени
Царство жде
тебе зелене,
Кайфонула трішки
й край,
У болото
залізай!
ЦІКАВИЙ ПЕСИК
Чорний Песик
волохатий
Спритно біга біля
хати,
Крутить мордою
вгорі,
Ловить білі
комарі.
А комарики
дивненькі,
Чомусь білі,
не чорненькі.
Тай холодні,
несмачні .
Дивні, дивні
комарі.
Лиш на
носика сідають,
Не кусають, а
зникають,
І над
вухом не дзижчать.
Як комариків
тих звать? ( сніжинки )
СИНИЧКИ
Дві синички,
дві сестрички
Теплі взули
черевички,
А на
крильця - рученята
Сірі в’язані пальчата.
У жовтенькі
кожушини
Одяглись прудкі
пташини.
Пташки здалека
летіли,
Спочивать на
гілку сіли.
Всі, напевно,
хочуть знать
Про що
друзі гомонять.
Про
вітри північні, нині
Зиму везуть
на хмарині .
ТІТКА - НІЧКА
Тітка-Нічка в теплих капцях
У кишенях
носить сни,
Для Василька
і для Насті
І для
тебе, любий, спи.
Лиш пірнеш
під ковдру в ліжко,
- На добраніч,
- скажеш, -
книжко.
Лампа - сонце
ляже спати –
Тітка – Нічка
йде до хати.
І не йде , а
запливає.
Із кишень казки
виймає,
Під подушку їх
кладе
І назад собі
іде.
Чорноока, волохата
Тітка – Нічка
в кожній хаті
Тихо сипле казки – сни .
Спи , мій любий
, спи .
ГОРОБЧИК
Чи ви знаєте , малята ,
Як нелегко пташенятам
Люту зиму зимувати
Без води і
без зерняти?
Для горобчика біда ,
Льодом стала вся
вода
І зерна знайти
не може .
Хто пташині допоможе ?
Голод , наче злая тітка ,
( Пригадалась
приповідка),
Сірих крил не
опускає,
Швидко виходу шукає .
Тож горобчик стрепенувся ,
Вгору знявся ,
роззирнувся ,
Бо із кожного
кута
Вихід є , а може
й два .
Облітав усі подвір’я ,
Запорошив
снігом пір’я .
Бачить ( хочеш
вір , а хоч не вір
) ,
В стайні двері
нарозтвір !
У ній кури
мають рай ,
А зерна хоч відбавляй !
Зразу
спритник звеселився
Й тут на
зиму оселився .
Отже , любії
малята ,
Треба пташкам помагати
Люту зиму зимувати .
Крихти хліба ,
чи зерна
Залишайте в годівниці
Для маленької синиці .
Бо не всі
пташки шустренькі ,
Як горобчики сіренькі .
ЧЕКАЄМО
МИКОЛАЯ
Глянь , он
землю накриває
Ковдра – білий
сніг ,
На поріг до
нас ступає
Свято , радість , сміх .
Щедре свято –
Миколай !
В гості ти
його чекай .
Тільки двері відчини –
Він прийде в
дитячі сни .
Хто святого в
дім пускає ,
В того казка
оживає ,
І задумані бажання
Всі
здійсняться на світанні .
Тільки вірмо в
добру казку ,
В Миколая , Божу
ласку .
Віра нас від
зла спасе
Й благодать на
нас зішле .
***
- Люба Зимонько –
Зима ,
Ти до нас
прийшла сама,
А
чи , може , з Миколаєм?
Цілий рік
його чекаєм .
- Він на
небі , хоч високо ,
Пильно стежить
його око ,
Чи ви
чемні , чи послушні ,
Самолюби , може дружні ?
Як читаєте
книжки ,
Чи вчитеся
залюбки ?
-
Зимо, Зимонько – Зима ,
В
нас недоліків нема .
Ми старанно
всі навчались
Й
Миколая зачекались .
( Щось застукало
в цей час ),
Миколай іде
до нас !
СОНЕЧКО
Притомилось
сонечко
Небом мандрувати ,
Покотилось сонечко
До своєї хати .
А хатинка в
сонечка –
Голубі хмарини ,
А подушки в
сонечка-
М’якенькі перини .
Лиш спочине сонечко ,
Рано – вранці
встане ,
І прилине сонечко
Знов до мене
й мами .
ЇЖАЧОК
Тупав – гупав
пан Їжак ,
Танцював би він
гопак ,
Та короткі в
нього ніжки,
Ще й криві в
колінцях трішки.
- Та нічого , не біда
,
Докотився б до
горба, -
Звеселяє сам себе ,
Під ніс пісеньку
сопе .
Із горбочка на
горбок
Покотився Їжачок ,
Попри річку до
смерічки ,
Там на нього
ждуть сестрички .
РАНОК
Зачервонівся
виднокіл ,
Сплакнула
вранішня зоря .
Ті сльози випило
до дна
Багряне сонце .
Всміхнувся
день такій красі
І вимив ноги
у росі .
МІСЯЦЬ
Заглядає місяць
До кожної хати ,
Чи маленькі діти
Полягали спати .
Відганяє місяць
Химерну пітьму ,
Аби не лякала
Дитину малу .
Усміхнеться місяць
Усій дітворі
І сяде спочити
На нашім дворі .
БАТЬКО –МІСЯЦЬ
Вивів батько -
Місяць
Всіх своїх діток
На небесне поле ,
У нічний садок .
Вивів і навчає ,
Як світить і де ,
Щоб нечиста сила
Не пройшла ніде .
Вчить їх посилати
Світло до землі
Й дітям дарувати
Кольорові сни .
СОНЦЕ
Милось сонце у ріці
,
Загубило промінці
.
Тепло - жовті
й малинові
В луговій траві
шовковій.
Жовте сонце поспішало
(Не всі промені
забрало) ,
В небо ,
синюю блакить ,
Зелен - луг
тому жовтить.
ОЛЯ
Хоче Оля дуже - дуже ,
Вимить сонце у
калюжі ,
Але сонце так
високо ,
Що дістане тільки
око .
Зажурилась
наша Оля .
- Погукаю дядька
Колю ,
Має руку довгу, дужу ,
Скине сонце у калюжу
.
Потішає мама Олю , - Ти
не йди по
дядька Колю .
Сонце чисте і ясне
,
Сонце дощик сполосне .
Поки Оля метушилась ,
Сонечко само помилось
Й випило усю
водичку ,
Що була біля
кринички.
ЛІТЕЧКО
Сіло сонце на
хмарину ,
Промиває промінці
.
Вітер сіє без зупину
Картопляні
пластівці .
Красне
літечко в хустинку
Загорнуло
теплі дні ,
І тихенько на
зупинку
Дожидать пішло таксі .
Пташенята
разом з літом
Мандрувать
махнули світом .
Тиша в путь їх
провела
Й повернулась до
села .
ПОСЛАНЕЦЬ
Заглянуло сонечко
У наше віконечко .
Маленький
промінчик
Заліз за комірчик .
Посидів тихенько ,
Крутнувся легенько
,
А потім всміхнувся
І в небо
вернувся .
А той промінець
Був сонця гінець .
Ходив у всі
хати
Людей викликати .
“Виходіте всі на
двір
Із своїх зимових
нір ,
Сонцю “ слава” заспівайте ,
Ну а я пішов ,
прощайте .
ВІТЕР
І ВЕСНА
На хустині -
павутині
Вітер з півдня
прилетів ,
Десь за гаєм при
долині
Запашну Весну зустрів .
Привітав її гарненько ,
І вклонився їй
до ніг,
Тай признався , що
давненько
Він шукав її
де міг.
Весна низько поклонилась ,
На хустині примостилась ,
Й подалася на
Вкраїну
Проганяти
люту Зиму .
ПАЛЯНИЦІ
Випікати паляниці
Із біленької пшениці
Доня мамі помагає ,
Паляниці в піч
саджає .
Ой , печіться , паляниці ,
І рум’яні , й пишнолиці
,
І смачненькі й запашні
.
Руки в мами
чарівні !
ГОРОБЦІ
Сірі браві горобці ,
Як ті хлопці
молодці ,
Сіли чинно у
рядок ,
У
рівнесенький шнурок .
Дружно взяли ноту” до” ,
Ноту “ре” і ще раз “до” /
Полилася
веселенька
Горобина цвень-целенька
.
ЧЕРЕВИКИ
Розрипілись
черевики :
-Нам набридли ці
музики ,
Не підемо в
танець , край !
Ми втомились: а – я – яй !
Скільки можна танцювати ,
І вертітись, і
стрибати ,
Скільки можна нас
топтати ?
Краще ми підемо
спати .
Так кректали черевики ,
Що ходили на
музики .
Тяжко бідні позіхнули
І під ліжечком
заснули .
ЖУРАВЛІ
Полетіли журавлі
У далекії краї ,
В ті , де
сонечка багато ,
Є у них
там інша хата .
Друга є в
них батьківщина ,
І не їхня
в цім провина .
Просто наші журавлі
Люблять
теплії краї .
ВЕСЕЛІ
ПЕСИКИ
Песик песику сказав:
- Гайнемо ловити Ґав .
Хто наловить їх
мішок
З’ їсть великий
пиріжок .
Хто зуміє тільки
банку ,
Буде нині без
сніданку .
Й понесло веселих
друзів
По м’якім квітучім лузі .
Де лиш тільки
не бували ,
В кого тільки
не питали ,
Бігли в поле
і на став ,
Та не бачили
там Ґав .
КАЛИНА
Як дівчина у
вінку
Стоїть собі на
горбку
Кущ калини .
Дощик його напуває ,
Вітер
пісеньку співає :
Шу-у , шу-гу .
Сонце пестить калину ,
Наче мати дитину
Дорогу .
СОЛОДКІ
ГОСТИНИ
Казку слухайте ,
малята ,
Як Жучок ходив
гуляти
Із подругою в
садок
Під малиновий листок .
Там живе веселий
Коник
З мармеладу в
нього дзвоник .
А віконниці з
квіток
І солодких ягідок .
Стіни
зроблені із джему ,
А столи й
стільці із крему ,
Дах із тіста
й молока .
Торт готовий для Жука.
Ласували ласуни ,
З’ їли стіни
і столи ,
З’їли вікна , двері
й дах ,
Зупинились на стільцях .
Ця прогулянка солодка
Всім запала в
шлунок й око.
Ось вже й
Місяць стрінув Зірку .
Час жукам у
свою нірку.
Нашій казочці кінець ,
А хто слухав - молодець .
ОБОРОНЕЦЬ
Надлетіли
чорні крила ,
Небо хусткою накрили ,
Сонце кинули за ґрати
,
Щоб не гріло
нас і тата .
Чорні крила -
лиходії ,
Їхні блискавки , як змії
,
Громові гармати ,
Ще й води багато .
Не лякайте , крила
, нас
Дощиком , громами ,
Ми не боїмося вас,
Бо є тато з нами .
НОВОРІЧНИЙ
БАЛ
Ну й синички –
молодички ,
Одягли нові спіднички
Й полетіли у
гайок ,
Там свіженький впав
сніжок .
Новорічний
нині бал !
У гайочку буде
зал ,
І звірята всі
готові
Розпочати бал зимовий .
Тож у гості
запросили
Музикантів особливих
.
Це вітри з
усіх сторін
Вдарять в бубни , струни й
дзвін .
Буде весело звірятам
І маленьким пташенятам .
Всі
закрутяться у танці
Й розійдуться тільки
вранці .
КИЦЯ
Киця щіточку взяла
Й хату чисто
підмела .
Із соломи капелюха
Натягла на праве
вухо.
А на шию
із калини
Начепила намистини
.
Сіла киця на
дивані
Наче краля ,
наче пані .
Жде у гості
Воркота
І сусіда Їжака ,
І Индичку, і
Теличку ,
І Жука , і Павука ,
І музику Когута .
Розважатись будуть всі:
І великі , і малі ,
І Индичка , і
Теличка ,
І Жучок , і
Павучок ,
І колючий Їжачок .
Танцювали , веселились ,
Шкода , музика скінчилась.
Киці вдячні були
всі:
І великі, і малі .
МУДРИЙ
ВОРОН
Песик гавкає : гав- гав,
Котик нявкає :
няв-няв,
Ворон каже: кар- кар-кар,
Я зварив з
грушок узвар.
Шоколад іще припас,
Хочу помирити вас.
Аби був міцніший
мир,
З’їжте солі пуд
і сир.
Проженіть
незгоду з дому,
Хай летить в
ліси дрімучі.
Тай мені вже
час додому
На тополю біля
кручі.
СМАЧНИЙ
ВІДПОЧИНОК
Киця киці розповіла,
Оповіла як уміла
Про чудовий відпочинок
В тітки Галі , там
де ринок .
Протре сонце оченята
Коту, киці , котенятам .
На веранді кожний
ранок
В миски всипаний
сніданок .
То сметанка, а
то м’ясо,
А то сир, а
то ковбаси .
Смачний
вдався відпочинок
В тітки Галі , там
де ринок .
ГРАЙЛИВА
ХВИЛЯ
Хвиля хвилю доганяє,
Миє ноги берегів,
Сонце з неба
поглядає
На гру моря
і вітрів.
Вітер стих і
заховався
В тінь біленьких
лежаків.
Хвиля з сонечком
злилася
В сотні тисяч
світлячків.
Все вилискує,
тріпоче,
І вода, немов
жива,
Вітер з схованки
як скоче
З пірсу в
хвилі… і гойда.
Розгойдає їх сильніше,
Хвилі
котяться прудкіше,
Обганяє хвиля хвилю…
Чути шум їх аж
на милю.
ЖАБИ - ДЖАЗИСТИ
Чи
ви чули хоча
б раз ,
Як
співають жаби джаз?
По
болоті чап - чалапи ,
Вийшли
жаби поспівати.
Танець , спів , усе відразу ,
Чом
не справжня банда
джазу!
Ритми в
стилі «кваки – кваки»
Це артисти
? Задаваки !
Може
й так , та кожне
літо ,
Коли
сонце дощем вмите
Котиться
за обрій спати ,
Жаби
пнуться джазу вати .